Дітей виховують батьки, а батьків … діти

2015-03-30-03

Служба у справах дітей міської ради акцентує увагу батьків на їх ролі у вихованні дітей. Роль батьків у вихованні дитини незамінна. Вони головні «проектувальники, конструктори й будівельники» дитячих особистостей. Діти – наше майбутнє, вони ростуть щодня, не чекаючи економічних звершень, отож і виховувати їх маємо сьогодні, а не завтра. Коли у дитини немає духовного інтересу, її увага й енергія переключаються на матеріальні зваби, тобто на вульгарне споживацтво і на все з ним пов’язане. До чого тоді розмови про культуру, високе мистецтво, книги, музеї тощо? Вони стають потребою для людини лише за наявності високої духовної підготовки з дитинства.

Соціальна психологія свідчить, що духовна основа людини закладається до десятилітнього віку. Але вона може бути різною, навіть діаметрально протилежною. Справа виховання особистості, а суспільству потрібно якнайбільше яскравих, талановитих особистостей, повинна поєднувати освіту й культуру, бо освіта є в культурі, а культура, духовність є і має бути в освіті.

Найбільше підліткам хотілося б бачити в батьках друзів і порадників. Незважаючи на їхню тягу до самостійності,  юнаки та дівчата  потребують життєвого досвіду і допомоги старших. Батькам необхідно прислухатися до думки дитини, але не виходити тільки з її бажань. Сім’я залишається тим місцем, де підліток почуває себе найбільш спокійно і впевнено.
Ось чому так важливо знати, наскільки успішно вміємо ми впоратися з таким складним і відповідальним завданням, як формування особистості.
Уважно прочитайте запропоновані питання. Постарайтеся відповісти на них відверто. Тест доповнить ваше уявлення про себе як про батьків, допоможе зробити певні висновки щодо проблем виховання дітей.
На  поставлені запитання дайте одну з трьох відповідей:
а) можу й завжди так вчиняю;
б) можу, але не завжди так вчиняю;
в) не можу.
      Чи можете ви:
1.                 У будь-який момент залишити всі справи і зайнятися дитиною?
2.                 Порадитися з дитиною, не зважаючи  на її вік?
3.                 Зізнаватися дитині в помилці, що зроблена стосовно неї?
4.                 Вибачитися перед дитиною у випадку своєї неправоти?
5.                 Зберегти самовладання, навіть якщо вчинок дитини вивів вас із себе?
6.                 Поставити себе на місце дитини?
7.                 Повірити хоча б на хвилину, що ви добра фея (прекрасний принц)?
8.          Розповісти дитині повчальний випадок із власного дитинства, що покаже вас у невигідному світлі?
9.               Завжди утримуватися  від ужитку слів і висловів, що можуть образити дитину?
10.             Пообіцяти дитині виконати її бажання за добру поведінку?
11.             Виділити дитині один день, коли вона може робити, що бажає, і поводитися, як хоче, і ні в що не втручатися?
12.         Не зреагувати, якщо ваша дитина вдарила, грубо штовхнула або просто незаслужено скривдила іншу дитину?
13.          Устояти проти дитячих  прохань і сліз, коли впевнені, що це каприз, швидкоплинна примха?
Підрахуйте очки. Відповідь «а» оцінюється у три очки,  відповідь «б» у  два очки, відповідь «в» у одне очко.
Якщо ви набрали від 30 до 39 очок, це означає, що дитина-найбільша цінність у вашому житті. Ви прагнете не тільки зрозуміти, а й пізнати її, ставитеся до неї з повагою, дотримуєтеся найпрогресивніших принципів виховання й постійної  лінії поведінки. Словом, ваші дії правильні й ви можете сподіватися на гарні результати.
Сума від 16 до 30 очок: турбота про дитину для вас питання першочергової важливості. Ви маєте здібності вихователя, але на практиці не завжди застосовуєте їх послідовно й цілеспрямовано. Часом ви надто суворі, в інших випадках-надто м’які. Крім того, ви схильні до вчинків, що послабляють виховний ефект. Вам слід задуматися над своїм підходом до виховання дитини.
Число, менше за 16, говорить про те, що у вас серйозні проблеми з вихованням дитини. Вам бракує або знань, або бажання і прагнення зробити з дитини особистість, а може, і того, й іншого. Радимо звернутися за допомогою до спеціалістів-педагогів і психологів, ознайомитися з публікаціями з питань сімейного виховання.