24 серпня відзначається 23 річниця незалежності України. Основними правовими джерелами становлення незалежності України є «Декларація про державний суверенітет України», «Акт проголошення незалежності України», Закон України «Про правонаступництво України».
Декларація про державний суверенітет України була прийнята Верховною Радою Української РСР 16 липня 1990 року і проголосила державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Даний нормативний акт передбачає, що громадяни Республіки всіх національностей становлять народ України. Народ України є єдиним джерелом державної влади в Республіці. Українська РСР є самостійною у вирішенні будь-яких питань свого державного життя. Держава забезпечує верховенство Конституції та законів Республіки на своїй території. Державна влада здійснюється за принципом її розподілу на законодавчу, виконавчу та судову. Українська РСР забезпечує рівність перед законом усіх громадян Республіки незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, освіти, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин. Держава є самостійною у вирішенні питань науки, освіти, культурного і духовного розвитку української нації, гарантує всім національностям, що проживають на території Республіки, право їх вільного національно-культурного розвитку, що і знайшло своє відображення у Конституції України, прийнятій 28 червня 1996 року.
Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголосила незалежність України, створення самостійної української держави – України та закріпила це Актом проголошення незалежності України, який був схвалений 24 серпня 1991 року. Від дня набрання чинності даного акту (набув чинності з моменту схвалення, а саме, 24 серпня 1991 року) на території України мають чинність виключно Конституція і закони України.
У зв’язку із розпадом СРСР і відновленням державної незалежності України перед нашою країною постала низка невідкладних завдань: визначення державної території, створення органів державної влади, питання громадянства, майнових прав і обов’язків громадян України. Для вирішення цих та багатьох інших важливих проблем Верховна Рада України прийняла 12 вересня 1991 року Закон України «Про правонаступництво України». Під правонаступництвом розуміється перехід прав та обов’язків одного суб’єкта державно-конституційного права до іншого. Відповідно до вищевказаного закону – Україна є безпосередньою й винятковою правонаступницею Української Радянської Соціалістичної Республіки і частково правонаступницею СРСР. Зокрема, у ст.1 Закону визначено, що «з моменту проголошення незалежності України найвищим органом державної влади України є Верховна Рада України в депутатському складі Верховної Ради УРСР». Відповідно до ст.2 до ухвалення нової Конституції в Україні продовжувала діяти Конституція УРСР.
За інформацією Хмельницького міськрайонного управління юстиції.
