Для відновлення народних традицій, популяризації декоративно-прикладного мистецтва, творчих здібностей учнів спеціалізованих навчальних закладів міста Хмельницького 3 квітня о 16.00 в приміщенні Хмельницької дитячої школи образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва відбудеться Подільське свято «Великодня веселка», а також відкриття виставки писанок та великодніх символів «Хмельницька писанка».
У заході візьмуть участь близько 100 дітей віком від 9-15 років, учнів шкіл естетичного виховання, які спробують створити своїми руками Великодню писанку.
Майстер-класи проводитимуть Валентин Ільїнський – викладач історії мистецтв, Валентина Доброва – викладач Хмельницької дитячої школи мистецтв «Райдуга», Надія Борецька – завідуюча відділом декоративно-прикладного мистецтва Хмельницької дитячої школи образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва.
Довідково
Коли береш у руки писанку – маленьке диво, важко собі уявити, що майже таку ж колись – можливо, декілька тисяч років тому – тримав у своїх руках далекий пращур, виписуючи на ній сонячні знаки: динамічну снастю чи витончену спіраль або раптом посиплеться рисочками дощик і засіються крапками зерна.
Втім, для нас, сучасних людей, ті знаки такі ж незрозумілі, як і китайські ієрогліфи. Традиція не перервалась зовсім і сьогодні маленькі діти намагаються вивчати і зробити своїми руками щось подібне.
Писанки – сирі яйця, з нанесеним на них символічним рисунком і зафарбовані у три – чотири кольори. Про культове значення писанок свідчить сам процес їх писання, яке до певної міри є обрядом, що починався в Чистий четвер. Крім яйця, особливе символічне ритуальне значення мали й інші речі, які використовувалися під час писання: вода, віск, вогонь, фарби…
Окрім ритму ліній, писанка – це ритмоколір, що своєю чистою колористикою нагадує символічне слово-кольори. Писанки різних регіонів України мають свої характерні особливості. Водночас писанкова орнаментація спільна для усієї України. Кожна писанка мала свою назву і своє призначення. У давнину писанкам приписували магічну силу. Писанки святили разом із паскою та іншими традиційними харчами. Наші діти беручи у руки писачок бажають світові любові та воскресіння, й нехай традиційна писанка буде носієм їх щирих почуттів, їх поєднання з Богом, зі всім сущим, адже світ цей, як велику хату, треба огріти своєю любов’ю, а любов – завжди творяща.
Писанка – абсолютно унікальний витвір народного генія, раніше її дарували на знак перемир’я, побажання здоров’я, краси, сили, врожаю, застосовували як запобігання від стихійного лиха – грому, пожежі; для лікування різних хвороб, від переляку, наговору; підкладали під вулик, аби безконечно роїлися бджоли.
Символічне значення писанки складається з двох складових частин:
1. Із значення самого яйця, у якому є живий зародок півня (сонячної птиці);
2. Із значення написаних на ньому символічних знаків;
Оригінальний орнамент писанок, не тільки чарує своєю вишуканістю, мініатюрністю,
гармонією колориту, він несе прадавні символи світорозуміння, природи, єднає з традицією минулого. Українська писанка в світі є символом нашого народу.
