Одним із пріоритетних напрямків влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, є усиновлення, основна мета якого – це турбота про дітей, створення для них сприятливих умов життя та виховання в сім’ї. Усиновлення дітей дає дорослим можливість створення повної сім’ї та задоволення почуття батьківської любові й турботи, а дітям – можливість мати повноцінну родину.
На обліку в службі у справах дітей Хмельницької міської ради перебувають 45 дітей, які мають юридичні підстави для усиновлення, з них 35 – віком після 10 років, 9 – мають інвалідність або суттєві вади розвитку. Серед дітей, які підлягають усиновленню, багато таких, які мають братиків чи сестричок, розірвання родинних стосунків з якими законодавство дозволяє лише у виключних випадках. Більшість кандидатів в усиновлювачі бажають взяти в сім’ю маленьку дитину, віком до трьох, рідше п׳яти років.
За 2014 рік усиновлено 48 дітей. Причому спостерігається тенденція до значного зменшення кількості усиновлень іноземними громадянами. Зокрема, з усієї кількості усиновлених лише 13 поїхали за кордон.
Служба у справах дітей за місцем проживання усиновлювачів щороку протягом перших трьох років після усиновлення дитини, а далі – раз на три роки до досягнення дитиною повноліття перевіряє умови її проживання і виховання. За результатами перевірки складається звіт, в якому зазначаються відомості про стан здоров’я, фізичний та духовний розвиток дитини, стосунки в родині. Перевірка проводиться зі збереженням таємниці усиновлення.
Які кроки потрібно зробити для того, щоб усиновити дитину?
Насамперед, звернутись до служби у справах дітей, оскільки лише тут нададуть фахові консультації з питань усиновлення, розкажуть, які документи треба підготувати відповідно до вимог чинного законодавства, ознайомлять з правами та обовۥязками усиновлювачів. Після підготовки документів, особи, які вирішили взяти в свою сімۥю дитину-сироту чи дитину, позбавлену батьківського піклування, пишуть заяву в службу у справах дітей із проханням поставити їх на облік як кандидатів в усиновлювачі. Працівники служби протягом 10 робочих днів перевіряють надані документи, обстежують житлово-побутові умови заявників, розглядають питання про їх можливість бути усиновлювачами та готують відповідний висновок, який видається кандидатам, при цьому їм повертаються їхні документи, прошиті та пронумеровані. Після постановки на облік кандидатів в усиновлювачі знайомлять із базою даних про дітей, які мають юридичні підстави для усиновлення і перебувають на місцевому обліку. Інформацію про дітей, які можуть бути усиновленими, також можна отримати в кожній міській, районній, обласній службах у справах дітей, Міністерстві соціальної політики України.
Усиновлювачем дитини може бути повнолітня дієздатна особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п’ятнадцять років. Усиновлювачами не можуть бути особи однієї статі. Особи, які не перебувають у шлюбі між собою, не можуть усиновити одну і ту ж дитину.
Якщо дитина має лише матір, вона не може бути усиновлена чоловіком, з яким її мати не перебуває у шлюбі. Якщо дитина має лише батька, вона не може бути усиновлена жінкою, з якою він не перебуває у шлюбі. Якщо такі особи проживають однією сім’єю, суд може постановити рішення про усиновлення ними дитини.
Якщо дитина має лише матір або лише батька, які у зв’язку з усиновленням втрачають правовий зв’язок з нею, усиновлювачем дитини може бути один чоловік або одна жінка.
Кількість дітей, яку може усиновити один усиновлювач, не обмежується.
Не можуть бути усиновлювачами особи, які:
– обмежені у дієздатності;
– визнані недієздатними;
– позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;
– були усиновлювачами іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним з їхньої вини;
– перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;
– зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;
– не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу);
– страждають на хвороби, перелік яких затверджений Міністерством охорони здоров’я України.
Не можуть бути усиновлювачами інші особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини.
Знайомство та встановлення контакту з дитиною здійснюється лише за направленням служби у справах дітей або Міністерства соціальної політики України. Перша зустріч відбувається в присутності представників служби у справах дітей за місцезнаходженням закладу, де виховується дитина, та закладу. Термін дії направлення – 10 робочих днів, в разі необхідності він може бути продовжений ще на 10. За цей період кандидати мають право щоденно відвідувати дитину, спілкуватися з нею у час, визначений керівником закладу, але не менш ніж три години на день. Після встановлення контакту з дитиною та подання до служби у справах дітей заяви про бажання її усиновити кандидати можуть продовжити щоденне спілкування аж до набрання чинності рішення суду про усиновлення. В разі якщо кандидати протягом терміну дії направлення кандидати не звернуться в службу з заявою про усиновлення дитини, вважається, що вони від нього відмовились.
Після звернення кандидатів із заявою про бажання усиновити дитину, з якою встановлено контакт, готується висновок органу опіки та піклування про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини (на його підготовку також виділяється 10 робочих днів), який разом із документами своїми та дитини (дитячі документи надасть на запит служби керівник закладу, де виховується малюк) і заявою про усиновлення кандидати в усиновлювачі подають до суду, оскільки усиновлення – це прийняття усиновлювачем у свою сімۥю дитини на правах сина або дочки, що здійснене на підставі рішення суду. До суду потрібно звертатися особисто.
Більшість кандидатів в усиновлювачі, які виважено дійшли до рішення усиновити, чекали на дитину, мали не одну спробу народити сина чи доньку, не зважають на відхилення в стані здоров’я, вже з першого погляду люблять дітей, яких хочуть взяти в сім’ю. Рідко хто висловлює бажання усиновити цілком здорову дитину (що, звичайно, буває рідко, зважаючи на екологічне середовище, на спосіб життя, що ведуть матері, які покидають дітей).
Запам’яталось, як один із батьків-усиновителів сказав: “Я свою дівчинку з тисячі впізнаю”, та слова іншої сімейної пари, які, на мою думку, повинні бути визначальними для кожного, хто вирішив набути щастя батьківства: “Для нас не важливо, що наш син (усиновлений) відстає в розвитку, важче йому дається навчання, зате як він нас любить! Як щиро відгукується на нашу любов, турботу і ласку! І ми йому потрібні”.
Якщо Ви зважилися на такий відповідальний крок, як усиновлення, памۥятайте, що усиновити дитину – це не просто прийняти її в свою сімۥю, це взяти відповідальність за все її життя, віддати їй частинку свого життя, забезпечити її спадком, вкладати в неї все найкраще, що маємо.
Служба у справах дітей знаходиться за адресою: вул. Грушевського, 88; тел. 65-72-50
